Значення
- (Лінгвістика) –
У граматиці: незмінна частина мови, що означає ознаку дії, стану або іншої ознаки, відповідає на питання «як?», «де?», «куди?», «звідки?», «коли?», «чому?», «навіщо?» та інші; прислівник.
- (Лінгвістика) –
У слов’янській граматиці: службове слово, що виражає обставину дії (наприклад, прийменник, сполучник, частка, вигук).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. адверби, р. адверб, д. адвербам, з. адверби, о. адвербами, м. адвербах, к. адверби