1. (у біології, ботаніці) Той, що з’являється або розвивається не на звичайному місці; привнесений, додатковий. Наприклад: адвентиційні бруньки (що утворюються не в пазухах листків, а на стеблах чи коренях), адвентиційне коріння (що виростає зі стебла або листка).
2. (у медицині, анатомії) Той, що належить до зовнішньої оболонки кровоносної судини (адвентиції) або стінки іншого органа. Наприклад: адвентиційна оболонка.