адресованість

1. Властивість або якість за значенням адресований; спрямованість, призначеність для певної особи, групи осіб чи організації.

2. У комунікативістиці, лінгвістиці та теорії тексту — наявність у висловленні, тексті чи повідомленні чітко визначеного отримувача (адресата), що впливає на добір мовних засобів, стиль і структуру.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |