АДГЕЗА́ТОР, -а, чол. 1. Спеціальна речовина або пристрій, що забезпечує зчеплення (адгезію) поверхонь різнорідних матеріалів, зокрема в техніці, будівництві чи хімічній промисловості.
2. *рідко*. У біології та медицині — клітинний компонент або білкова молекула, яка сприяє прилипанню клітин до субстрату чи інших клітин, виконуючи роль адгезивного фактора.