АДЕКВАТИ́В, -а, чол. 1. У лінгвістиці та логіці — термін, що позначає мовну одиницю або поняття, яке перебуває у відношенні повної відповідності (адекватності) до іншої одиниці, явища чи об’єкта дійсності; еквівалент.
2. У філософії та теорії пізнання — категорія, що характеризує правильне, точне відображення об’єктивної реальності у свідомості суб’єкта, за якого зміст знання повністю збігається з властивостями пізнаваного об’єкта.