1. Властивість за значенням абстрактний; відірваність від конкретних, реальних предметів, явищ дійсності; узагальненість, теоретичність.
2. Те, що не має конкретного, реального втілення; абстракція.
абстрактність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Певно, абстрактність його уявлень сприяла тому, що він говорив з особливо підкресленою впертістю. — То правда, — казав Комаха, — що ще й досі чоловік XX-го віку, як і чоловік кам’яного, коли він хоче дитину, вступає у шлюб, але це свідчить тільки про недоречність нераціоналізованих традицій, що існують, і більше ні про що.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |