1. Набувати абсолютного характеру, перетворюватися на абсолют, сприйматися як безумовна і незмінна істина, норма або цінність, що не потребує критичного осмислення або врахування конкретних обставин.
2. У філософії: ставати абсолютним принципом, підніматися до рівня абсолюту, розглядатися як самодостатня та незалежна від інших умов сутність.