абсолютизований

[ɑbsoljutɪzoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:А

Значення

  1. Якого беззастережно, без урахування конкретних умов та обставин підносять, визнають єдино правильним, незмінним; доведений до крайнощів, до абсолюту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. абсолютизований, р. абсолютизованого, д. абсолютизованому, з. абсолютизованого, о. абсолютизованим, м. абсолютизованім

Більше записів