1. Набувати характеру абсолюту, вважатися безумовною, незмінною та вічною істиною, позбавленою будь-яких обмежень або умовностей.
2. У філософії: ставати абсолютом, розглядатися як самодостатня, незалежна від іншого субстанція або початок.
Словник Української
Буква
1. Набувати характеру абсолюту, вважатися безумовною, незмінною та вічною істиною, позбавленою будь-яких обмежень або умовностей.
2. У філософії: ставати абсолютом, розглядатися як самодостатня, незалежна від іншого субстанція або початок.