Значення
-
АБОРДА́Ж, -у, ч. 1. Спосіб ведення морського бою за часів гребного та вітрильного флоту, що полягав у зчепленні ворожих кораблів бортами для рукопашної сутички.
-
* У порівняннях та переносному значенні: різка, наступальна дія, спроба силоміць досягти чогось (переважно в розмовному мовленні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абордаж, р. абордажу, д. абордажеві, з. абордаж, о. абордажем, м. абордажеві, к. абордаже