аблаутний

[ɑblɑutnɪj] Прикметник

Буква:А

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (у мовознавстві) Пов’язаний з аблаутом, що стосується аблауту; такий, що утворюється за допомогою аблауту.

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці) Характеризуючийся чергуванням голосних у корені слова, що виражає граматичне значення (наприклад, у формах дієслова: несу — ніс, беру — бір).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аблаутний, р. аблаутного, д. аблаутному, з. аблаутного, о. аблаутним, м. аблаутнім

Більше записів