Значення
- (Лінгвістика) –
Аблатив (від лат. ablativus — відкладний) — відмінок у мовах флективного типу (наприклад, латинській, санскриті, угорській), який виражає віддалення, відокремлення, джерело дії або порівняння і часто відповідає на питання «від кого?», «від чого?», «звідки?».
- (Лінгвістика) –
У сучасній лінгвістиці — граматична категорія (відмінок або його аналог), що позначає вихідний пункт руху, відділення частини від цілого або джерело інформації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аблатив, р. аблатива, д. аблативові, з. аблатив, о. аблативом, м. аблативі, к. аблативе