абесив

[ɑbɛsɪʋ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (від лат. abesse — бути відсутнім) — граматичний відмінок у деяких мовах, насамперед фінській та естонській, що виражає відсутність або брак чогось чи когось; семантично відповідає конструкціям «без [іменника]». Наприклад, у фінській мові: talotta — «без будинку», rahatta — «без грошей».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. абесив, р. абесива, д. абесивові, з. абесив, о. абесивом, м. абесиві, к. абесиве

Більше записів