розбуртовуватися

1. Ставати бурхливим, неспокійним, починати сильно хвилюватися (про водний простір, повітря тощо).

2. Перен. Ставати активним, оживати, починати інтенсивну діяльність; розрушатися, розворушуватися.

3. Розм. Починати сердитися, втрачати самовладання, розлючуватися.

Приклади:

Відсутні