розбудити

1. Позбавити когось сну, змусити прокинутися; перервати чийсь сон.

2. Переносно: викликати, пробудити в комусь якесь почуття, стан, бажання до діяльності (наприклад, розбудити інтерес, сумніви, енергію).

3. Переносно: спричинити появу, активізувати щось, що перебувало у стані спокою або бездіяльності (наприклад, розбудити природу навесні, розбудити життя).

Приклади:

Приклад 1:
О котрій тебе розбудити, щоб ти не запізнився. Ну, добре, сказав він, хоч це нічого не означало.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Головне — не рухатись, головне — нікого не розбудити, головне — не розбудити її. Цікаво, що в цей час робила Тамара?
— Тютюнник Григорій, “Вир”