рутенці

1. Етнічна група, що мешкала в середньовіччі на території сучасної Західної України (Галичини, Закарпаття, Буковини), яку вважають одним з етнічних компонентів у формуванні українського народу; також — загальна назва населення цих земель у давніх іноземних джерелах.

2. (У вузькому історичному значенні) Назва українського населення Галичини, Закарпаття та Буковини в період, коли ці землі входили до складу Австро-Угорської імперії.

Приклади:

Приклад 1:
Рутенці — за словами Франка, спільна назва частини освіченої, проте міщансько-буржуазної русинської інтеліґенції; тип місцевих (зокрема гуцульських) суспільно-політичних опортуністів. Ряд — також: уряд, влада (див.
— Зеров Микола, “Камена”