руслан

1. Чоловіче особове ім’я, що походить від тюркського “арслан” (лев); поширене в українському та інших слов’янських ономастиконах.

2. У переносному значенні — могутній, хоробрий чоловік, аналогічний образу головного героя поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”.

3. (у спеціальному вжитку) Назва одного з супутників планети Уран, відкритого у 1986 році та названого на честь літературного персонажа.

Приклади:

Приклад 1:
Моя вчителька музики подарувала мені кілька старих — ще дореволюційного видання — клавірів опер («Жизнь за царя», як первісно називався «Іван Сусанін», «Руслан і Людмила», «Євгеній Онєгін», «Фауст», «Кармен»), тож улюблені арії й оркестрові фрагменти я виконувала сама для себе, домальовуючи в уяві те, чого не можна знайти в нотах. Іще був у мене улюблений нотний фоліант — зібрання увертюр Бетговена, Моцарта, Вебера, Россіні та ін., перекладених для виконання в чотири руки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Так, у 2004 році Агентство матеріально -технічного забезпечення НАТО NAMSА (NATO Maintenance & Supply Agency) та Ruslan SALІS GmbH, що представляє інтереси провідних світових операторів транспортного Ан -124- 100 “Руслан” “Авіалінії Антонова” (Україна) та групи компаній “Волга -Днепр” (Росія) заключили 3 -річний, з правом пролонгації контракт вартістю 600 млн. євро на оренду українських і російських “Русланів” для перевезень вантажів в інтересах НАТО та
— Малярчук Таня, “Згори вниз”