рукодайний

1. Який дає, передає щось у руки; призначений для вручення, передачі чогось безпосередньо (найчастіше про документ, папір).

2. У палеографії: такий, що був безпосередньо вручений, переданий адресату автором або особою, від імені якої він складений (про оригінал документа).

Приклади:

Відсутні