рукоположення

1. Церковний обряд посвячення у духовний сан (диякона, священника, єпископа), що здійснюється через встановлене таїнство священства з покладанням рук вищого духовенства на голову посвячуваного.

2. У ширшому значенні — урочистий акт прийняття когось до складу духовенства, присвячення на священнослужителя.

Приклади:

Відсутні