одностайно

Приклад 1:
Результатів голосування я не чекала (проголосували одностайно) і пішла геть від такої «гостинности». Не раз доводилося стикатися з проявами знелюднення, паралізації елементарних моральних засад в атмосфері страху, але щоразу це було так болісно й несмачно… Десь із кінця 80-х, уже за «перебудови», я почала час від часу бувати в Інституті (попервах мені навіть запропонували відновитися в партії…).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Рецензенти трьох книжок Домонтовича, виданих у Києві 1928–1930 p., одностайно нападають на ці видання за їхній еротизм, який вони одначе в тій пуританській системі навіть не наважуються назвати цим страшним словом, то заступаючи його „психологізмом“, „психологічним заглибленням“, „порпанням в індивідуальних почуттях“, „інтересом до вузько-інтимного життя, до подробиць особистих взаємин“, „інтимним матеріалом“, то відсилаючи читача до паралелі з творами, особливо романами, Винниченка або Анрі де-Реньє… Одну рису Домонтович поділяє зі своїми друзями з київського ґрона [неокласиків] — багатство літературних асоціяцій… Відкриє їх і відчує їхній смак той, хто знає ці приховані натяки, напівцитати, напівперекази… Повісті і оповідання Домонтовича можна читати просто як літературні твори. Але ще більшу приємність матиме той, хто зможе відкрити в них другий плян — плян алюзій і ремінісценцій, складне плетиво яких робить з твору майже свого роду коляж».
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”