1. Такий, що діє, здійснюється або існує лише з одного боку, в одному напрямку або лише однією стороною (про явище, дію, відносини).
2. Обмежений, вузький, що враховує лише одну сторону справи, один аспект явища.
3. Такий, що має лише один бік, одну сторону або лицьову поверхню (про матеріал, предмет).
4. У математиці: такий, що має місце, розглядається або визначений лише по один бік від певної точки, лінії, межі.