рубчик

1. Зменшувальна форма до слова “рубець” — невеликий шрам, слід від загоєної рани або пошкодження на шкірі чи іншій поверхні.

2. Невеликий виступ, борозенка, заглиблення у вигляді лінії на поверхні тканини, шкіри, паперу, металу тощо, що утворює рельєфний малюнок або служить для з’єднання.

3. Біол. Поздовжнє заглиблення (борозна) на поверхні деяких органів, наприклад, на печінці, нирці, стеблі рослини.

4. Рідкісне. Те саме, що руб (старовинна російська срібна монета).

Приклади:

Приклад 1:
Та ось потемніли й вони, потьмянів на горлі борлак, а з ним і вишитий навколо шиї рубчик сорочки. Над печерою з глоду вихопився вітерець.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”