руга

1. (історичне) Данина, подать натурою (хлібом, худобою тощо), яку платило населення певної території на утримання церкви та духовенства.

2. (історичне, церковне) Регулярне утримання, матеріальне забезпечення (грошима або продуктами), що надавалося духовній особі або релігійній установі від держави, громади або поміщика.

3. (переносне значення, застаріле або іронічне) Плата, винагорода за щось; те, що дають за службу або послугу.

Приклади:

Приклад 1:
Сѣнь, тѣнь, краска, абрис, руга, маска, таящая за собою форму свою, ідею свою, рисунок свой, вѣчность свою — все тое есть херувім и сѣнь купно, то есть мертвая внѣщность.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”