1. (лінгв.) Артикуляційна ознака приголосних звуків, що утворюються зближенням або змикання лише одних губ (наприклад, звуки [п], [б], [м]).
2. (біол., мед.) Вроджена аномалія розвитку, коли верхня або нижня губа не розділена, має вигляд суцільного валика.