одиначка

Приклад 1:
пустилася берега попри порядних і шанованих батьків, а, може, саме й тому (як на Федора, то в найпорядніших родинах найчастіше й плодяться виродки й гнила неміч, а тут ще й пещена одиначка, розвезений кусень безсердечного м’яса, що його злигодні й поневіряння не перетворили на людину, оскільки змалечку самі вареники плигали в рот? Куди зайшло б людство, якби людина всю свою енерґію не витрачала на те, аби вилізти зі злигоднів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
), — мама, пташок спiвочий, ягничка офiрна, дисертацiю з поетики дописувала в комунальнiй “хрущовцi”, поки їй на кухнi сусiдка — кухарка з робочої столовки, та, що мала “упра‑влять государством” (мати‑одиначка — п’ятеро дiтей од п’ятьох мужчин), пiдкидала в каструлю з борщем ганчiрки й вирванi зуби (либонь, молочнi — котрогось iз потомства? ), — але дисертацiю дописала‑таки, акурат на сiмдесят третiй рiк iз нею пiдоспiла, коли її, яко жону неблагонадьожного, з дисертацiєю на оберемку з аспiрантури й засвистали козаченьки, так що день твого захисту (на дiдька вiн тобi був здався!)
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”