рокований

1. (від дієслова “рокувати”) Такий, що має визначений строк дії, обмежений певним періодом часу; строковий.

2. (перен., заст.) Приречений, обумовлений долєю; такий, що неминуче має статися.

Приклади:

Приклад 1:
Таким є образ бика, який «у пастку загнаний, рокований на смерть», де «кориди стяг — залитий кров’ю плащ». У цій алюзії поранена Україна стікає кров’ю — «кров із набряклих жил стікає на пісок…», а матадор — Росія — «сьогодні враз проткне сердитого бика…» У грудні 1928 року в Харкові першим числом і накладом у 5000 примірників виходить альманах «Літературний ярмарок».
— Самчук Улас, “Марія”