одна

1. Форма жіночого роду числівника “один”, що вказує на кількість “1” або виокремлює один предмет/особу з групи однорідних; застосовується з іменниками жіночого роду (одна книга, одна жінка).

2. Неозначена або невідома жіноча особа (займенникове вживання); хтось, дехто (Одна каже так, а інша інакше).

3. У ролі частки для підсилення виокремлення, протиставлення або для вираження певної невизначеності (Це зробила одна вона. Він прийшов не один, а з одною сусідкою).

Приклади:

Приклад 1:
Крім цього, одна з п’яти галузевих операційних програм, що реалізуються, безпосередньо стосується транспорту, зокрема морського (польською мовою «gospodarka morska», морське господарство). Однак на тлі юридичних та ринкових умов, що існують нині в ЄС, окреслених спільнотою пріоритетів та цілей розвитку щодо різних секторів господарства, вище визначені польські цілі виглядають надто загальними та недостатніми, щоб повністю використати шанс, який надає інтеграція, та переваги Польщі, як країни – члена
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Там є одна вдовиця — моторненька, — сама припитувалась через люди, то я сказала, що аби був не від того… Ну, давай вже, любко, мені серпочка — другого ж немає. Я жатиму.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Тут же несподівана настроєва мініатюра — маленький шедевр Івана Виргана: За селом серед поля Всю зиму лежали під снігом Одна могила здорова — Й одна маленька, Мовити б, могиленятко. Коли це напровесні Дивляться діти в віконце, — А в царині їхній, уже зеленій, Пасуться собі — мура корова І половеньке телятко… Дуже промовистий загальний зошит періоду 60-70-х.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”