одб

Приклад 1:
І от мов устала перед очима його та в ісень тепла та ясна, коли в ін побрався з Галею: як тод і на полі серпи блискали, а на ланах широких коси дзвеніли зрана, а ввечер і до села тягнули важк і вози, хитаючись; виклада лися ст іжки коло кожно ї хати, по ус іх дворах чулися голоси весел і; як червоніли рясн і яблука по садках, черкаючи крильцями, пурхали в г ілках пташенята … Згадалося, як в ін в ів Галю з церкви у рутяному віночку; як у його вбогенькій хатині веселіш стало і як запахло свіжими квітками за божничком… Гірко йому все те є пригадалося, як г ірко згаду ється добро, що було колись тоб і навіки миле і тебе не зрадило воно, не перейшло, а одб іг його сам чоловік невситимий. Н ікого було йому винуватить, нічого осуждати, тільки хіба себе самого… В його на руках д івчина його люблена ридала… Плакав і він того вечора сльозами.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”