1. Розколюватися, розділятися на частини, втрачати цілісність (первісно — про череп, голову).
2. Перен. Розпадатися на складові частини, втрачати внутрішню єдність, цілісність (про явища, поняття, суспільні інститути тощо).
Словник Української
Буква
1. Розколюватися, розділятися на частини, втрачати цілісність (первісно — про череп, голову).
2. Перен. Розпадатися на складові частини, втрачати внутрішню єдність, цілісність (про явища, поняття, суспільні інститути тощо).