огнищний

1. Стосовний до огнища, тобто до вогнища, домашнього вогнища або родового майна у давньоруському та ранньофеодальному суспільстві Київської Русі; пов’язаний з ним.

2. У давньоруському праві: старший у родині, голова сімейства, який володів правом розпоряджатися спільним майном (огнищем).

Приклади:

Відсутні