1. Стан крайнього здивування, заціпеніння або нерухомості, викликаний сильним враженням, страхом, подивом або іншим інтенсивним емоційним переживанням; заклякшість, остовпілість.
2. (у літературознавстві) Поетичний прийом або образ, що зображує персонажа, який раптово завмирає, ніби перетворюючись на стовп, від сильного емоційного потрясіння.