особий

1. (у складі термінологічних сполучень) Належний, властивий конкретній особі; індивідуальний, персональний (напр., особій рахунок, особій ключ).

2. (заст.) Те саме, що особливий; відмінний від інших, незвичайний.

Приклади:

Приклад 1:
Діло в тому, шо для ігри в шахмати потрібен особий склад ума. Це тіки невігласи да прєподи фізкультури триндять на каждом углу, шо шахмати трінірують мозг.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”