Значення
- (Медицина) –
Хірургічний метод лікування переломів кісток, що полягає у відкритому або закритому з’єднанні та фіксації кістяних уламків за допомогою спеціальних пристроїв (штифтів, пластин, шурупів, апаратів зовнішньої фіксації тощо) для забезпечення їх нерухомості та правильного зрощення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. остеосинтез, р. остеосинтезу, д. остеосинтезові, з. остеосинтез, о. остеосинтезом, м. остеосинтезі, к. остеосинтезе