1. У давньоєгипетській міфології — бог родючості, цар підземного світу та суддя померлих, один з центральних божеств пантеону; син Геба і Нут, чоловік Ісіди, батько Гора.
2. У переносному значенні — символ відродження, вічного життя та циклічності природи, що походить з міфу про його вбивство Сетом та воскресіння завдяки Ісіді.