осідлість

1. Властивість за значенням прикметника “осідлий”; постійне проживання на одному місці, у певній місцевості, протилежність кочівому способу життя.

2. Місце постійного проживання, перебування або розташування кого-, чого-небудь; осідок.

Приклади:

Відсутні