1. Посадова особа в Україні XVI–XVIII століть, яку призначали для організації заселення та освоєння нових земель, зокрема на Слобожанщині та Півдні; відповідав за залучення переселенців, розподіл угідь, заснування поселень (осад) та первинне управління ними.
2. У давньоруський та козацький періоди — керівник, організатор або старшина під час облоги (осади) фортеці, укріпленого табору; обсадний голова.