ортоізомерний

1. (у хімії) такий, що стосується ортоізомерії — явища існування ізомерів, відмінність між якими полягає у просторовому розташуванні замісників біля нерухомого ядра молекули (наприклад, біля атомів вуглецю в бензольному кільці).