оченята

1. Зменшувально-пестливе від слова “очі”, що вживається для позначення дитячих очей або як ласкаве звертання до очей дорослої людини.

2. (у зоології) Народна назва личинок деяких видів двостулкових молюсків (наприклад, беззубок або перлівниць), які на певній стадії розвитку паразитують на рибах, прикріплюючись до їхніх зябер або плавців.

Приклади:

Приклад 1:
Малі діти поставали серед хати й повитріщали на Кайдашиху оченята. Коло дітей терлась кішка, обстрижена од голови до самого хвоста.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Лихвин, 7 іюня [1859] «Ой маю, маю я оченята,..» Ой маю, маю я оченята, Нікого, матінко, та оглядати, Нікого, серденько, та оглядати! Ой маю, маю і рученята… Ніко[го], матінко, та обнімати, Нікого, серденько, та обнімати!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 3:
Глава 35 (Подражаніє) N. N. (“Така, як ти, колись лілея…”) “Ой, на горі роман цвіте…” “Ой, маю, маю я оченята…” Сестрі “Колись дурною головою…” “Во Іудеї во дні они…” Марія (Поема) Подражаніє Едуарду Сові Подражаніє Ієзекіїлю (Глава 19) Осії. Глава XIV (Подражаніє) “Дівча любе, чорнобриве…” “Ой, діброво – темний гаю!..” Подражаніє сербському Молитва “Колись-то ще, во время оно…” “Тим неситим очам…” Плач Ярославни “З передсвіта до вечора…” “Умре муж велій в власяниці” Гімн черничий “Над Дніпровою сагою…” “Росли укупочці, зросли…” “Світе ясний!
— Семенко Михайль, “Кобзар”