Охочекомонник — історичний термін, яким у Гетьманщині XVII–XVIII століть називали козака, що виконував військову службу у війську гетьмана на власному коні та з власною зброєю, на відміну від козаків, утримуваних за державний кошт.
Охочекомонник — у ширшому значенні: доброволець, який йде на війну або в похід на власному коні.