1. У лінгвістиці — приголосний звук, що утворюється в гортані шляхом зближення або змикання голосових зв’язок; гортанний звук (наприклад, український [h] або гортанний зімкнений [ʔ]).
2. У фармакології — лікарський засіб (таблетка, спрей, пастилка), призначений для розсмоктування або введення в ротову порожнину та глотку з метою лікування захворювань горла.