лао

1. Народ, що становить основне населення Лаосу, а також представники цього народу.

2. Офіційна мова Лаосу, що належить до тай-кадайської мовної сім’ї.

3. (Іст.) Назва народу та мови, відома в історичних джерелах, яка в сучасній термінології відповідає народу та мові лаоській.

Приклади:

Приклад 1:
до н. е. Основні положення даосизму викладено в трактатах «Книга про шлях і добродіяння» (Даодецзін), автором якої традиція називає легендарного мудреця Лао-цзи, та Чжуанцзи і Лецзи, названих за іменами їхніх авторів. Даоські трактати вирізняються блискучою стилістикою і є шедеврами давньокитайської філософської прози.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
У Давньому Китаї найбільш помітними системами уявлень про внутрішній світ людини були філософсько-релігійні вчення таких мис- лителів, як Лао-цзи ( п.V ст.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”