1. У фонетиці: артикуляційна ознака звуків мови, що полягає у витягуванні та округленні губ під час вимови; огубленість.
2. У фонології: наявність лабіалізації як дистинктивної (смислорозрізнювальної) ознаки фонеми.
Словник Української
Буква
1. У фонетиці: артикуляційна ознака звуків мови, що полягає у витягуванні та округленні губ під час вимови; огубленість.
2. У фонології: наявність лабіалізації як дистинктивної (смислорозрізнювальної) ознаки фонеми.