1. У мовознавстві: буква, графічний знак алфавіту, що позначає звук мови на письмі.
2. У програмуванні та обчислювальній техніці: позначення в вихідному коді програми, що безпосередньо задає фіксоване значення певного типу даних (наприклад, числовий літерал 42, рядковий літерал “Привіт”, літерал булевого типу true).