лісовик

1. Міфічна істота, дух лісу в слов’янській міфології, який вважався господарем та охоронцем лісу; за зовнішністю часто уявлявся схожим на людину, вкритим шерстю або бородою з моху.

2. Рідкісне, застаріле позначення лісника — людини, яка охороняє ліс, стежить за його станом та дотриманням правил лісокористування.

3. Розмовна назва для будь-якої тварини, комахи або рослини, що мешкає або росте в лісі (наприклад, лісовий мураха, лісовий квіт).

Приклади:

Приклад 1:
Лісовик (малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці) Чого тобі? Чого кричиш?
— Українка Леся, “Лісова пісня”