лінчований

1. Який зазнав лінчування — самосуду, розправи без суду та слідства, зазвичай з жорстоким побиттям або вбивством, що здійснюється натовпом.

2. У переносному значенні: який зазнав різкої, нищівної та несправедливої публічної критики, осуду або морального осуду з боку суспільства або певної спільноти.

Приклади:

Відсутні