леговище

1. Місце, де звірі або птахи влаштовують собі постійне або тимчасове лігво, гніздо для відпочинку, сну або виведення потомства.

2. Переносно: затишне, укрите місце для відпочинку або сну людини; ліжко, постіль.

3. У давнину: місце для ночівлі, нічліг, притулок, а також табір, стоянка (наприклад, козацька).

Приклади:

Приклад 1:
III Обійстя у соннім підміським селі — Сади, і сади, та левади, — Набої, що ти їх збирав на ріллі, І школа — леговище зради. Та ось по кількох невиразних роках Ти вже гімназистом у Львові, — Де стерла дбайлива, услужна рука Всі плями пролитої крови.
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”

Приклад 2:
Се була не купа бруду і сміття, не леговище нужди людської… словом, мені приснилось не те, що ви називаєте містом. Він навіть поморщивсь.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”