лестригони

1. У давньогрецькій міфології — велетні-людоїди, що жили на острові Сицилія та знищили частину флоту Одіссея, розбиваючи кораблі скелями та списуючи людей на списах.

2. У переносному значенні — жорстокі, ворожі до чужинців люди або народ, що живе в суворій та дикій місцевості.

Приклади:

Приклад 1:
2.05.1926 Лестригони Одіссея, X , 80–134 «Тут, царю, дикий край неситих лестригонів Та струджених рабів, що вівці стережуть. Як привела тебе твоя заклята путь В ці селища смутні недолі та прокльонів?
— Зеров Микола, “Камена”