1. Легковажно, без достатньої серйозності та відповідальності; необачно, з надмірною довірливістю.
2. (Заст.) Легко, без вагань, охоче.
легкодушно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тут мені не вистачає духу сказати: «на цім тижні», і я легкодушно, своїм звичаєм, зриваюсь зі своєї твердості й кажу: — Місяців через два. Клавдія важко встає і, не кажучи ні слова, виходить у спальню, відвернувши від мене лице.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прислівник () |