лепетіння

1. Дія за значенням дієслова «лепетіти» — вимова невиразних, незрозумілих звуків, часто властива малим дітям або людині в стані сильного збудження.

2. М’який, тихий, безперервний звук, що нагадує таку вимову (наприклад, лепетіння струмка, листя).

3. Перен. Легка, несуттєва, часто сентиментальна розмова.

Приклади:

Приклад 1:
Дашкович думав, думав та під шум і лепетіння жіноче зовсім задумався і перелетів думкою в трансцендентальний світ філософії. Вже сонце пішло за київські гори на захід, а невтомленні сестри все гомоніли, сперечались та все ділились.
— Самчук Улас, “Марія”