лель

1. У слов’янській міфології — бог кохання та пристрасті, уособлення весняного кохання, часто зображуваний у вигляді юнака з луком і стрілами, схожий на античного Ерота (Купідона).

2. У народній творчості та поезії — узагальнена поетична назва коханого, милого, часто вживається як звертання або символ любові.

3. Заст. Уживається як власне чоловіче ім’я.

Приклади:

Приклад 1:
Перед богами Лель і Ладо[442] Огонь Рогніда розвела; Драгим єлеєм полила І сипала в огнище ладан. Мов ті валькірії[443], круг неї Танцюють, граються дівчата І приспівують: «Гой, гоя, гоя!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”